СПК

Що таке синдром подразненого кишечника (СПК)?

Існує безліч станів та захворювань травної системи, що суттєво порушують наш повсякденний гастро-комфорт, однак не мають під собою патанатомічного підгрунтя, тобто будова органів шлунково-кишкового тракту не порушується, однак з певних причин страждає їх функція. В основному для лікарів такі захворювання є діагнозом виключення, тобто, щоб встановити цей діагноз спеціаліст має зрозуміти, що у вас НЕМАЄ цілого переліку інших можливих хвороб.

До таких захворювань можна віднести Синдром подразненого кишечника (СПК) або синдром роздратованого кишківника – назва, яку також можна зустріти в літературі. 

СПК є функціональним розладом, що характеризується появою абдомінального болю пов’язаного з дефекацією та/або зміною випорожнень у вигляді закрепу, діареї або їх чергування.1 Дана хвороба має хронічний перебіг, а чіткі маркери діагнозу – відсутні. 

Діагноз СПК лікар може встановити за відсутності органічної патології та загрозливих ознак, які прийнято сучасно називати «червоними прапорцями»:²

• поява симптомів після 50 років; 
• прогресивне погіршення симптомів; 
• незрозуміла втрата апетиту і схуднення; 
• нічна діарея; 
• сімейний анамнез раку товстої кишки, целіакії або запальних захворювань кишечника;
• кров у калі або мелена; 
• незрозуміла залізодефіцитна анемія; 
• абдомінальне новоутворення; 
• асцит; 
• лейкоцитоз; 
• лихоманка; 
• нещодавня зміна симптомів;
• та ін.

Найбільш сучасним та релевантним інструментом діагностики СПК є критерії Римського консенсусу IV: рецидивуючий біль у животі, що відмічається пацієнтом в середньому ≥1 день на тиждень впродовж останніх 3-х місяців за наявності ≥2 з таких проявів:³ 

1) біль, пов’язаний з дефекацією, котра посилює або зменшує біль; 

2) біль, пов’язаний зі зміною частоти випорожнень; 

3) біль, пов’язаний зі зміною зовнішнього вигляду калу. 

СПК хронічна хвороба, тому за критеріями важливо, щоб симптоми спостерігаються хоча б впродовж 6 місяців до встановлення діагнозу.³

Які механізми розвитку СПК?

• Порушення у роботі нервової осі «кишечник-мозок». Головним каналом зв’язку між мозком та кишківником є nervus vagus або блукаючий нерв, що відповідає за парасимпатичну іннервацію. У той час симпатоадреналова система та  гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова вісь відповідають за реакцію на стрес. У разі хронічного або сильного стресу, що веде до порушення балансу в роботі вищезгаданих систем може розвиватися підвищена чутливість та порушення рухової активності кишечника, що є основою синдрому подразненого кишківника.⁴
• Зміна сприйняття фізіологічних подразників. Больові рецептори кишківника розташовані у м’язовій стінці. Біль притаманний СПК найчастіше обумовлений спастичним скороченням гладеньких м’язів кишки або розтягненням кишківника внаслідок метеоризму. У разі СПК відмічається надмірна або гіперчутливість кишечника до подібних впливів. Навіть звичайні фізіологічні впливи можуть викликати неприємні відчуття в животі. Так, посилене вісцеральне сприйняття фізіологічних подразників спостерігається у 20-60% пацієнтів з даним захворюванням.⁵ 
• Порушення транзиту у товстій кишці. Аномальна рухова активність кишечника спричиняє біль та змінює час транзиту кишкового вмісту.
• Запалення слизової оболонки кишечника. Даний механізм відіграє суттєву роль та  виникає внаслідок пошкодження епітеліального бар’єру кишківника, дисбактеріозу та імунної відповіді.⁶
• Зміни кишкового мікробіому. Ці «неприємності» часто виникають внаслідок інфекції або прийому антибіотиків та асоціюються з розвитком СПК.⁷ Зміни кишкової мікрофлори здатні підвищувати кишкову проникність та провокувати розвиток запальних процесів.

Що робити, якщо у мене є симптоми СПК?

1. Не панікувати! –  стрес не є добрим помічником у втамуванні абдомінального болю чи дискомфорту. Варто заспокоїтись, адже стрес лише провокує та погіршує симптоми.
2. Запустити дієтичний режим – доки лікар не встановив діагноз слід розвантажити травну систему, що точно допоможе зменшити неприємні відчуття. При СПК рекомендують FODMAP дієту, про яку ви можете прочитати на нашому сайті або у мережі.
3. Вживати достатньо рідини – вода є важливим регулятором рухової активності ШКТ та консистенції стільця, тому слід подбати про фізіологічний режим пиття.
4. Звернутися до лікаря – лише кваліфікований спеціаліст може встановити діагноз СПК, виключивши інші хвороби та стани. Не гайте часу – запишіться на прийом до лікаря!
5. Виконувати усі рекомендації лікаря – скоріш за все спеціаліст охорони здоров’я призначить вам низьку досліджень для встановлення діагнозу, а також певний режим та ліки. Не забувайте, що пацієнт має бути партнером лікаря і допомогати та сприяти лікувальному процесу. Гарний комплаєнс – запорука швидкого одужання!

Обізнаність та обачність допоможуть вам швидше повернутися до гастро-комфорту і далі насолоджуватись активним життям. Будьте здорові!

Використана література

1. Drossman DA, Tack J. Rome Foundation Clinical Diagnostic Criteria for Disorders of Gut-Brain Interaction. Gastroenterology. 2022;162(3):675-679. doi: 10.1053/j.gastro.2021.11.019.
2. Black TP, Manolakis CS, Di Palma JA. “Red flag” evaluation yield in irritable bowel syndrome. J Gastrointestin Liver Dis. 2012;21(2):153-6
3. Rome IV Diagnostic Criteria for disorders of gut-brain interaction. Rome Foundation 2016. 
4. Tang HY, Jiang AJ, Wang XY, Wang H, Guan YY, Li F, Shen GM. Uncovering the pathophysiology of irritable bowel syndrome by exploring the gut-brain axis: a narrative review. Ann Transl Med. 2021;9(14):1187.
5. Sanger GJ, Chang L, Bountra C, et al. Challenges and prospects for pharmacotherapy in functional gastrointestinal disorders. Therap Adv Gastroenterol 2010;3:291–305.
6. Burns G, Carroll G, Mathe A, et al. Evidence for local and systemic immune activation in functional dyspepsia and the irritable bowel syndrome: a systematic review. Am J Gastroenterol 2019;114:429–36.
7. Klem F, Wadhwa A, Prokop LJ, et al. Prevalence, risk factors, and outcomes of irritable bowel syndrome after infectious enteritis: a systematic review and meta-analysis. Gastroenterology 2017;152:1042–54.