Ентеросорбенти допомагають вивести з організму різноманітні токсичні речовини, що надходять з навколишнього середовища або утворюються в самому організмі.
За літературними даними, ентеросорбція – один з найбільш ефективних і безпечних методів виведення токсичних речовин, заснований на прийомі всередину ентеросорбентів, здатних поглинати різні токсичні речовини ендогенного і екзогенного походження в просвіті ШКТ, не вступаючи з ними в хімічні реакції (діють як «розумна губка»).1
Застосування ентеросорбентів знижує метаболічне навантаження на органи виділення та детоксикації (печінка, нирки та ін.), нормалізує моторну, евакуаторну та травну функцію ШКТ, допомагає відновленню цілісності та проникності слизової кишечника.
Ентеросорбенти виділенні в окрему групу препаратів.
Згідно з Анатомо-терапевтично-хімічною системою класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я ентеросорбенти належать до групи A07B «Кишкові адсорбенти».
Як працюють ентеросорбенти?
Ентеросорбенти – це спеціальні поглиначі, які “працюють” і зв’язують шкідливі речовини в ШКТ з подальшим виведенням їх з організму.
Історія застосування.
Застосування ентеросорбентів відомо з давніх часів. У медичній літературі містяться відомості про вживання деревного вугілля, деревної золи та глини у Стародавній Русі, на Сході, Греції, Індії, Єгипті при різних отруєннях, при лікуванні жовтяниці, діареї та інших хвороб.
Авіценна вперше запропонував використовувати ентеросорбцію як з лікувальною, так і з профілактичною метою.2
У минулому столітті найбільш відомим ентеросорбентом було активоване вугілля, яке офіційно зареєстроване та є сертифікованим ентеросорбентом. Призначається і до теперішнього часу, але наука не стоїть на місці, постійно шукають нові ентеросорбенти, проводять клінічні випробування для лікування великої кількості захворювань та їх ускладнень.1
В даний час існує велика кількість ентеросорбентів, що відрізняються за лікарською формою випуску (порошки, таблетки, гранули, пасти, харчові добавки), за хімічною будовою і природою матеріалу (вугілля, силікагелі, алюмосилікати, органомінеральні і композиційні сорбенти), за селективністю (селективні, моно-, бі-, поліфункціональні та неселективні) та сорбційними механізмами (адсорбенти, абсорбенти, іонообмінні матеріали, комплексоутворювачі, сорбенти з комбінацією різних механізмів дії).1
Нині немає загальноприйнятої класифікації ентеросорбентів, але їх умовно поділяють на декілька груп:
- Вугільні ентеросорбенти (активоване вугілля).
- Ентеросорбенти на основі смол, полімерів.
- Синтетичні кремнійвмісні ентеросорбенти (ентеросгель).
- Натуральні харчові волокна (альгінати, пектини, хітозан). Пектин (полісахарид, який зазвичай отримують з яблук та цитрусів), альгінат – компоненти водоростей. Хітозан – це нерозчинна клітковина, яку добувають з хітину панцирів річкових та морських ракоподібних.
- Природні кремнійвмісні ентеросорбенти (біла глина, атапульгіт, Смекта), що окрім функції ентеросорбенту мають протидіарейну дію.
- Тощо.
На перший погляд, немає різниці, який сорбент пити, але необхідно знати, що краще вживати якісний ентеросорбент, який принесе лише користь організму, не буде містити шкідливих добавок, не впливатиме негативно на травлення та біоценоз кишківника.
До сучасних ентеросорбентів пред’являються високі вимоги:3
- адсорбційна здатність, яка визначається не тільки площею поверхні, але й часткою пор;
- відсутність токсичних компонентів;
- відсутність пошкоджуючої (механічної, хімічної) дії на слизову оболонку порожнини рота, стравоходу, шлунка, кишечника;
- гарна евакуація з кишечника;
- селективна сорбція;
- відсутність впливу на рН середовища;
- зручна фармацевтична форма препарату;
- можливість застосовувати сорбент протягом тривалого часу;
- відсутність негативних органолептичних властивостей;
- сприятливий вплив або відсутність негативного впливу на процеси секреції та біоценоз травного каналу.
Прикладом ентеросорбенту, який відповідає цим вимогам є СМЕКТА4 – оригінальний французький препарат на основі діосмектиту, що має доведену антидіарейну дію, сорбційні та обволікаючі властивості.
Коли застосовують ентеросорбенти?
Їх широко застосовуються у токсикології, гастроентерології, дерматології, алергології, хірургії, онкології, гепатології, нефрології, при інфекційних хворобах, тощо.5
Застосування ентеросорбентів є одним із перспективних напрямків у профілактиці та лікуванні захворювань ШКТ різної етіології.
Завдяки вибірковій адсорбції токсинів у пацієнтів покращуються процеси травлення, стан слизової кишківника, це сприяє зменшенню симптомів і покращує прогноз захворювання.1
Перед прийомом лікарського засобу Смекта порадьтеся з лікарем та ознайомтеся з інструкцією.
Література
- Sciencedirect, S. Fatullayeva, «A review on enterosorbents and their application in clinical practice: Removal of toxic metals», 2021
- V.A. Fillipova, A.V. Lysenko, «Comparative characteristics of the adsorption properties of enterosorbents», Health Environm. Issues, 2015
- В. А. Филиппова, А. В. Лысенкова, «СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА АДСОРБЦИОННЫХ СВОЙСТВ ЭНТЕРОСОРБЕНТОВ»
- Інструкція препарату СМЕКТА.
- А.Е. Kormishina, P.G. Mizina, «Pharmaceutical market of medicines of adsorptive action: state and prospects», Med. Bull. Bashkortostan, 2018