Діарея – дуже поширений синдром, що супроводжує харчові отруєння та кишкові інфекції. У більшості випадків діарея не є загрозливим станом, проте є випадки, коли діарея може спричинити значне погіршення і навіть госпіталізацію пацієнта.
Коли діарея призводить до тяжкого стану?
З рідким стільцем наш організм втрачає воду та солі, що веде до зневоднення та порушення водно-електролітного балансу. Посилює зневоднення підвищення температури тіла, яке часто супроводжує харчові отруєння та кишкові інфекції.
Досить часто при отруєннях та кишкових інфекціях почуття голоду та спраги притуплюються. Загальна слабкість, абдомінальний дискомфорт, біль у животі, здуття та нудота можуть стати причиною практично повної відмови пацієнта від їжі та пиття, що особливо актуально для дітей та людей похилого віку!
Таким чином, організм втрачає життєво важливі електроліти та воду, не поповнюючи втрат, що поступово погіршує загальний стан.
На початкових стадіях спрага відчувається, а організм здатний засвоювати воду та солі звичним способом – перорально. Почуття нудоти та дискомфорт у животі заважають регідратації, проте часте дробове питво дозволяє компенсувати та заповнювати втрати.
На більш пізніх стадіях спрага може бути зовсім відсутня, організм втрачає здатність засвоювати воду через шлунково-кишковий тракт на тлі втрат, що продовжуються. Зневоднення прогресує, а загальний стан стрімко погіршується. У таких випадках для компенсації втрат рідини та відновлення водно-сольового балансу потрібне внутрішньовенне введення сольових розчинів – інфузійна терапія. Для проведення інфузійної терапії часто потрібна госпіталізація та спостереження медичного персоналу.
Якщо регідратацію не розпочато вчасно, зневоднення може прогресувати до термінальних стадій, коли дефіцит рідини та електролітні порушення стають причиною збою в роботі серцево-судинної та нервової системи. У таких випадках пацієнт повинен бути екстрено госпіталізований до відділення інтенсивної терапії.
Як уникнути зневоднення при діареї?
Щоб не довести організм до зневоднення, важливо проводити регідратацію при появі перших симптомів харчового отруєння або кишкової інфекції. При діареї чи блюванні необхідно стартувати частий дробний прийом рідини, співвідносячи обсяг втрат з діареєю або блюванням з об’ємом випитого.
Для профілактики зневоднення не варто використовувати просту або столову мінеральну воду, а солодкі та газовані напої можуть посилити здуття, біль у животі та діарею. Тому для оральної регідратації слід вибирати спеціальні збалансовані водно-сольові розчини, які можна придбати без рецепта практично в кожній аптеці.
Засоби для регідратації містять найбільш важливі солі у фізіологічній концентрації та дозволяють ефективно заповнювати та підтримувати водно-електролітний баланс.
Хто чутливіший до зневоднення, чи є групи ризику?
Існують певні групи ризику розвитку та прогресування зневоднення, перерахуємо найважливіші з них:
- Діти – чим менше вік дитини, тим більше вона схильна до ризику розвитку зневоднення, оскільки будова тіла дитини сприяє втраті води, а компенсаційні механізми ще не розвинені. Також, діти часто відмовляються від їжі та пиття під час хвороби, вередують, не дозволяючи ефективно відновлювати втрати рідини.
- Люди похилого віку – при старінні компенсаційні можливості організму слабшають, а також є хронічні захворювання, що посилює загальний стан. У похилому віці відчуття спраги може сильно притуплятися, а іноді пацієнт просто забуває пити.
- Люди, які “переносять” якесь захворювання – коли діарея чи блювання приєднується до вже наявної хвороби, зневоднення може прогресувати значно швидше. Наприклад, пацієнти, які отримують хіміотерапію, автоматично потрапляють до групи ризику зневоднення, а харчове отруєння чи кишкова інфекція можуть суттєво збільшити втрати рідини.
- Спортсмени в період «сушіння» – готуючись до змагань, спортсмени часто намагаються зменшити кількість підшкірного жиру і води в організмі. Зниження маси тіла та кількості підшкірної жирової клітковини очікувано зменшують кількість водних резервів, тому зневоднення при діареї може прогресувати значно швидше.
Якщо Ви або Ваші близькі потрапляють до групи ризику зневоднення, важливо приділяти особливу увагу оральній регідратації з моменту появи перших симптомів отруєння чи кишкової інфекції. Також, не варто забувати про консультацію та спостереження лікаря!